Борівці — Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області

Борівці

 

Моє село. Для мене ти єдине,

Оте село на рідній Україні,

Де народився я з роси і трав

І перше слово тут пізнав.

Де матінка мене малого

Щодня навчала всього того,

Що так потрібно у житті

В подальшім розвитку мені.

І ті слова, що вимовляла,

Були мені всьому начало,

Вони у душу легко впали.

Моє село запам’ятали.

Таке красиве, як завжди,

А особливо навесні.

Цвітуть сади, біліють хати,

Біля яких квіток багато.

А у самому центрі, край струмка,

Як диво-див капличка розцвіла

У образі Марії Діви.

Із-під каплиці витіка свята вода.

А за селом безмежність чарівна.

Ставок яскравий, що забрів в поля

У нім опущене вербовеє гілля,

Наповнений цілющою джерельною водою.

Ця вся краса, велична, неземна, — 

Моє село, моя земля.

 

Директор ЗНЗ І-ІІІ ст. — Чернятинська Галина Василівна

        Вічно молоді, в садах і квітах, Борівці мають славну історію, яка сягає в сиву давнину. З давніх-давен тут жили мудрі хлібороби, вони вирощували хліб, будували своє майбутнє: ростили дітей, зводили не тільки оселі, а й храми і школи. Які б вітри історії не пролітали над селом, його люди залишалися стійкими до незгод. Знаходили щастя у важкій праці, нею здобували свій добробут.

Велика волелюбність, працьовитість і мудрість притаманні борівчанам, вони шанують і поважають свою історію, односельців, які стали добрими господарями або набули успіхів у галузях науки, освіти, медицини, культури. Борівці — мала Батьківщина тих славних людей, які своєю працею створюють добробут української держави як у селі, так і далеко за його межами.