Глибока — Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області

Глибока

Щирі вітання гостям нашого сайту!

Глибоцька земля обдарована Божою ласкою, щедрістю її талановитих людей, незрівняною красою дивовижної  природи, таємницями стародавніх слов’янських городищ та укріплень, неоціненних археологічних знахідок.
Є щось особливе у невеликих селищах із їх затишними скверами, неквапливими розмовами літніх людей, діловитістю молоді та срібним передзвоном дитячих голосів. Тут живуть люди, закохані у своє містечко.
Глибока приваблива в усі пори року: і влітку, коли її вулиці потопають у розкішній смарагдовій зелені, даруючи усім благодатну прохолоду; і восени, коли багряними загравами палахкотять клени і берези; і взимку у мережеві чудернацьких візерунків із біло-синього інею; і навесні, коли безтурботний гомін дитячих голосів перегукується із щебетом птахів що купаються у сонячній ясі безжурного неба.
А ще наше селище славиться талановитими людьми, щедрими на добре слово, дотепний гумор, щиру розмову.
Ми пишаємося  своєю Глибокою, любимо і бережемо її.
Красива і неповторна, з чудовою аурою багатонаціональних духовних традицій, приваблює своїм сьогоденням. Про історію селища, його видатних мешканців, про пам’ятні міста, про творчі та трудові здобутки глибочан ми розкажемо вам на сторінках сайту «історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області».
Бажаю усім прагнення і вміння берегти і примножувати славу рідного краю, його самобутній дух толерантності та багатокультурності.
Ласкаво запрошуємо до співпраці усіх, хто:
– любить свій край, цікавиться його історією та культурою;
– займається науково-пошуковою діяльністю, працює творчо, натхненно;
– популяризує національні та духовні цінності буковинців;
– готовий поділитися власними науковими розвідками з історії Буковини;
– прагне примножити національну скарбницю духовності, увійти до нової генерації її  творців.
Щастя і радості всім на кожен день! Живіть і працюйте з вірою у майбутнє та з надією у добро!

 

З повагою,

директор Глибоцького ліцею                                                          Д.І.Глобак

 

 

Глибоцька школа – знань ріка глибока
                                                                           Тут вчать не тільки ручки нас тримать,
                                                                                   А бачить все, що недоступно оку,
                                                                                     Всі барви світу серцем відчувать

 

Глибока – селище міського типу, центр району (в 1919-1940 рр. – Адинката). Розташоване на південному заході області. Назва селища походить від його розміщення в глибокій низовинній місцевості. Територію його заселено здавна. На високому місці в урочищі Замчище досліджено рештки глинобитних жител поселення трипільської культури (ІІІ тис. до н.е.). У добу раннього заліза (VIII-VII ст. н.е.) стояв замок Вперше про Глибоку було згадано в 1438 році. В літописному документі за 1490 рік говориться про церкву села Глибока, яка ввійшла до Радауцького єпископства.
У 1491 році молдавський господар Стефан ІІІ своєю грамотою ствердив передачу села Глибокої придворному Юдці.
Глибока зі своїми землями і угіддями протягом довгого часу була власністю феодалів і монастирів. Про багаторічну боротьбу проти турецького гніту в народі існує чимало переказів. В одному з них розповідається, що в 1621 році козацький загін, очолений Миколою Мельником, разом з селянами Глибокої довгий час захищав Замчище від турків. У 1747 році в Глибокій проживало близько 30 сімей. Буковина переходить під владу Австрії. Село, як і раніше, часто перепродувалося поміщиками. Селяни при цьому залишалися в особистій залежності від панів.
З другої половини ХІХ століття село починає економічно розвиватися. Будується спиртовий завод, залізна дорога, розвивається сітка ґрунтових доріг, які зв’язують Глибоку з Стороженцем, Вижницею та іншими містами Буковини.
Пануючі класи австрійської імперії посилено колонізували край. Перші німецькі поселенці в Глибоці з’явились в 1857 році. З метою заохочення їм виділяли кращі землі, надавали пільги.
На розвиток освіти і культури в нашому краї у 19 ст., коли Буковина знаходилася під владою Австро-Угорщини, не зверталася увага. Але наші земляки мали великий потяг до знань, іще у 1816 році почали добиватися відкриття школи у Глибоці, зібравши для цього необхідні кошти.
Школа була одноповерхова, знаходилася у приміщенні, розташованому на Німецькій вулиці (сучасна вул. Центральна,71, корпус молодших класів), вулиця називалася Німецькою, оскільки на ній проживали німці.
Місцева влада довго зволікала з відкриттям школи, тільки у 1871 році було відкрито початкову школу для хлопчиків. Викладання велося на німецькій мові. З 1902 року до школи почали приймати дівчаток.
Будівля школи була одноповерховою, в ній було 5 класних приміщень( саме вона стала основою для добудови другого поверху у 1958 році). В цьому ж році розпочато будівництво основного корпусу нашої школи, перший випуск з якої був в 1962р.
Наша школа гордиться своїми випускниками:
Майщук Зиновій Миколайович – доктор сільгоспнаук
Золотарюк Олександр Васильович – доцент інституту теоретичної фізики м.Києва
Цибух Валерій Іванович – очільник Буковинського земляцтва у м.Києві
Крючко Ольга Миколайївна – професор хімії Гензелівського університету, штат Флорида
Дибкалюк Сергій Володимирович – завкафедрою Петербургзького авіаційного-інженерного технічного військового училища
Супрович Олександр Миколайович – генерал митної служби
Ністрян Леонід Варламович – віце-адмірал Балтійського флоту
Гуцуляк Василь Миколайович – професор, доктор географічних наук ЧНУ
Коновчук Віктор Миколайович – доктор медичних наук
Столярський Геннадій Юхимович – кандидат технічних наук
Франчук Тетяна Леонідівна – доцент Чернівецької філії КНТУ
Ви маєте прекрасну можливість дізнатися більше і глибше про наше рідне селище, яке має багату історію. Так, відвідати залізничний вокзал, який був побудований на початку 70-х 19 ст., маєток пана Скібіневського, який входить в категорію найвизначніших споруд кінця 19 початку 20 ст., краєзнавчий музей початку 20 ст. У райцентрі проживають люди понад 40 національностей. Упродовж століть вони дбайливо культивували між собою етнічне взаємопорозуміння, злагоду та відому усьому світові буковинську толерантність. Завітайте до нас на календарно-обрядові свята, на весілля, на культурно-мистецькі фестивалі і ви почуєте автентичні румунські, українські, російські, польські, молдавські пісні, побачите іскристі танці, серцем і душею доторкнетесь до краси духовних скарбів. Туристів приваблюють у нашому краї і дивовижні букові ліси, які є окрасою та гордістю землі нашої. Пам’ятки історії, архітектури, археології сповнять ваші серця гордістю за славні сторінки минулого, за людей, які тут жили і творили яскраве сьогодення.

 

Директор

Глибоцької гімназії                                                    Ю.Д.Блисенко